Словарь української мови (1924)/звисати
| ◀ звиняти | Словарь української мови З звисати |
звисник ▶ |
|
Звиса́ти, са́ю, єш, сов. в. зви́снути, ну, неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.