Словарь української мови (1924)/вибачати

by Борис Грінченко

◀ вибатькувати

Словарь української мови Борис Грінченко В вибачати

вибачення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Вибача́ти, ча́ю, єш, сов. в. ви́бачити, чу, чиш, гл. Извинять, извинить. Подорожньому і Бог вибачає. Ном. № 11374. Їжте, умочайте, на друге вибачайте. Ном. № 12022. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ном. № 6212. Вибача́йте на сім сло́ві. Извините за выраженіе, съ позволенія сказать.