Словарь української мови (1924)/звеселити
◀ звершити | Словарь української мови З звеселити |
звеселіти ▶ |
|
Звесели́ти, ся. См. Звеселяти, ся.
◀ звершити | Словарь української мови Борис Грінченко З звеселити |
звеселіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
звеселити
Борис Грінченко
1924
Звесели́ти, ся. См. Звеселяти, ся.