Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звершити
Берлін: Українське слово, 1924

Зверши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.