Словарь української мови (1924)/зважитися
| ◀ зважити | Словарь української мови З зважитися |
звакувати ▶ |
|
Зва́житися, жуся, жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. II. 21.
| ◀ зважити | Словарь української мови Борис Грінченко З зважитися |
звакувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зважитися
Борис Грінченко
1924
Зва́житися, жуся, жишся, гл. Отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. Не зважилась розлучати, поблагословила. МВ. II. 21.