Словарь української мови (1924)/затяжити
◀ затяжець | Словарь української мови З затяжити |
затяжний ▶ |
|
Затяжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
◀ затяжець | Словарь української мови Борис Грінченко З затяжити |
затяжний ▶ |
|
Словарь української мови — З
затяжити
Борис Грінченко
1924
Затяжи́ти, жу́, жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.