Словарь української мови (1924)/затяжний
◀ затяжити | Словарь української мови З затяжний |
затяжок ▶ |
|
Затя́жни́й, а, е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
◀ затяжити | Словарь української мови Борис Грінченко З затяжний |
затяжок ▶ |
|
Словарь української мови — З
затяжний
Борис Грінченко
1924
Затя́жни́й, а, е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.