Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затяжець
Берлін: Українське слово, 1924

Затя́жець, жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.