Словарь української мови (1924)/засвітити
| ◀ засвітати | Словарь української мови З засвітити |
засвітла ▶ |
|
Засвіти́ти, ся. См. Засвічувати, ся.
| ◀ засвітати | Словарь української мови Борис Грінченко З засвітити |
засвітла ▶ |
|
Словарь української мови — З
засвітити
Борис Грінченко
1924
Засвіти́ти, ся. См. Засвічувати, ся.