Словарь української мови (1924)/засвітла
| ◀ засвітити | Словарь української мови З засвітла |
засвічувати ▶ |
|
За́світла, нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.
| ◀ засвітити | Словарь української мови Борис Грінченко З засвітла |
засвічувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засвітла
Борис Грінченко
1924
За́світла, нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.