Словарь української мови (1924)/засвідчувати
| ◀ засвідчити | Словарь української мови З засвідчувати |
засвітати ▶ |
|
Засві́дчувати, чую, єш, сов. в. засві́дчити, чу, чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
| ◀ засвідчити | Словарь української мови Борис Грінченко З засвідчувати |
засвітати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засвідчувати
Борис Грінченко
1924
Засві́дчувати, чую, єш, сов. в. засві́дчити, чу, чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.