Словарь української мови (1924)/засвідчити
| ◀ засвідчення | Словарь української мови З засвідчити |
засвідчувати ▶ |
|
Засві́дчити. См. Засвідчувати.
| ◀ засвідчення | Словарь української мови Борис Грінченко З засвідчити |
засвідчувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
засвідчити
Борис Грінченко
1924
Засві́дчити. См. Засвідчувати.