Словарь української мови (1924)/запаморочити
| ◀ запалюватися | Словарь української мови З запаморочити |
запаморочитися ▶ |
|
Запа́морочити, чу, чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
| ◀ запалюватися | Словарь української мови Борис Грінченко З запаморочити |
запаморочитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
запаморочити
Борис Грінченко
1924
Запа́морочити, чу, чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.