Словарь української мови (1924)/запалюватися

by Борис Грінченко

◀ запалювати

Словарь української мови Борис Грінченко З запалюватися

запаморочити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Запа́люватися, лююся, єшся, сов. в. запали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. НВолын. у. 3) Загорать, загорѣть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. I. 26. 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.