Словарь української мови (1924)/запаморочитися
| ◀ запаморочити | Словарь української мови З запаморочитися |
запам'ятати ▶ |
|
Запа́морочитися, чуся, чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатериносл. у.
| ◀ запаморочити | Словарь української мови Борис Грінченко З запаморочитися |
запам'ятати ▶ |
|
Словарь української мови — З
запаморочитися
Борис Грінченко
1924
Запа́морочитися, чуся, чишся, гл. Потерять сознаніе. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатериносл. у.