Словарь української мови (1924)/занадити
| ◀ зана | Словарь української мови З занадити |
занадитися ▶ |
|
Зана́дити, джу, диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.
| ◀ зана | Словарь української мови Борис Грінченко З занадити |
занадитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
занадити
Борис Грінченко
1924
Зана́дити, джу, диш, гл. Завлечь, заманить. Вх. Зн. 19.