Словарь української мови (1924)/занадитися

by Борис Грінченко

◀ занадити

Словарь української мови Борис Грінченко З занадитися

занадто ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зана́дитися, джуся, дишся, гл. Повадиться. Занадились кури та й позгризали пуп'яночки. Каменец. у. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Рудч. Ск. I. 153. Занадився мелник та до мелнички. Грин. III. 654.