Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заківка
Берлін: Українське слово, 1924

За́ківка, ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. I. 275. 2) См. Коса. Шух. I. 169.