Словарь української мови (1924)/заківка

by Борис Грінченко

◀ заківець

Словарь української мови Борис Грінченко З заківка

закіль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́ківка, ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. I. 275. 2) См. Коса. Шух. I. 169.