Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заківець
Берлін: Українське слово, 1924

Закі́вець, вця, м. Металлическая скрѣпа, оковка на деревянныхъ предметахъ. Те ярмо було з заківцями залізними. Новомоск. у.