Словарь української мови (1924)/закурити
| ◀ закурвити | Словарь української мови З закурити |
закуріти ▶ |
|
Закури́ти, ся. См. Закурювати, ся.
| ◀ закурвити | Словарь української мови Борис Грінченко З закурити |
закуріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
закурити
Борис Грінченко
1924
Закури́ти, ся. См. Закурювати, ся.