Словарь української мови (1924)/зазоріти
| ◀ зазорити | Словарь української мови З зазоріти |
зазоряти ▶ |
|
Зазорі́ти, рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Каменец. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).
| ◀ зазорити | Словарь української мови Борис Грінченко З зазоріти |
зазоряти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазоріти
Борис Грінченко
1924
Зазорі́ти, рі́є, гл. безл. Показаться зарѣ. Лишень зазоріло, — я устав та й пішов. Каменец. у. Засвѣтить, засіять (какъ звѣзда).