Словарь української мови (1924)/зазоряти
| ◀ зазоріти | Словарь української мови З зазоряти |
зазорятися ▶ |
|
Зазоря́ти, ря́ю, єш, гл. = Зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,… зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.