Словарь української мови (1924)/зазорити
| ◀ зазорений | Словарь української мови З зазорити |
зазоріти ▶ |
|
Зазо́рити, рю, риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.
| ◀ зазорений | Словарь української мови Борис Грінченко З зазорити |
зазоріти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зазорити
Борис Грінченко
1924
Зазо́рити, рю, риш, гл. Заподозрить. Левч. 44.