Словарь української мови (1924)/живитися

by Борис Грінченко

◀ живити

Словарь української мови Борис Грінченко Ж живитися

живиця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Живи́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.