Словарь української мови (1924)/докисати
◀ докидати | Словарь української мови Д докисати |
доків ▶ |
|
Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.
◀ докидати | Словарь української мови Борис Грінченко Д докисати |
доків ▶ |
|
Словарь української мови — Д
докисати
Борис Грінченко
1924
Докиса́ти, са́ю, єш, сов. в. доки́снути, ну, неш, гл. Докисать, докиснуть.