Словарь української мови (1924)/докидати

by Борис Грінченко

◀ доки

Словарь української мови Борис Грінченко Д докидати

докисати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Доки́дати, даю, єш, гл. Добросать.

Докида́ти, да́ю, єш, сов. в. доки́нути, ну, неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш. Ном. стр. 297, № 228.