Словарь української мови (1924)/доків
◀ докисати | Словарь української мови Д доків |
докіль ▶ |
|
До́ків, нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.
◀ докисати | Словарь української мови Борис Грінченко Д доків |
докіль ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доків
Борис Грінченко
1924
До́ків, нар. = Докіль. Доків була я в мамочки, куди йшла, — співала. Гол. I. 122.