Словарь української мови (1924)/дозорець
◀ дозоляти | Словарь української мови Д дозорець |
дозорний ▶ |
|
Дозо́рець, рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
◀ дозоляти | Словарь української мови Борис Грінченко Д дозорець |
дозорний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дозорець
Борис Грінченко
1924
Дозо́рець, рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.