Словарь української мови (1924)/дозорний

by Борис Грінченко

◀ дозорець

Словарь української мови Борис Грінченко Д дозорний

дозорця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дозо́рний, а, е. Наблюдающій, надсматривающій.