Словарь української мови (1924)/дозоляти

by Борис Грінченко

◀ дозолочувати

Словарь української мови Борис Грінченко Д дозоляти

дозорець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дозоля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дозоли́ти, лю́, лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.