Словарь української мови (1924)/довірити
◀ довінчати | Словарь української мови Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Дові́рити. См. Довіря́ти.
◀ довінчати | Словарь української мови Борис Грінченко Д довірити |
довіритися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довірити
Борис Грінченко
1924
Дові́рити. См. Довіря́ти.