Словарь української мови (1924)/довіритися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довіритися
Берлін: Українське слово, 1924

Дові́ритися, рюся, ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. I. 32.