Словарь української мови (1924)/доводник

< Словарь української мови (1924)

◀ доводний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
доводник

довозити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дово́дник, ка, м. Доносчикъ; доказатель. См. Доводець.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/доводник&oldid=638712