Словарь української мови (1924)/доводець
◀ довмитися | Словарь української мови Д доводець |
доводження ▶ |
|
Дово́дець, дця, м. Доказатель.
◀ довмитися | Словарь української мови Борис Грінченко Д доводець |
доводження ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доводець
Борис Грінченко
1924
Дово́дець, дця, м. Доказатель.