Словарь української мови (1924)/довговічний
| ◀ довговік | Словарь української мови Д довговічний |
довговішний ▶ |
|
Довгові́чний, довгові́шний, а, е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. II. 174. НВолын. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
| ◀ довговік | Словарь української мови Борис Грінченко Д довговічний |
довговішний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довговічний
Борис Грінченко
1924
Довгові́чний, довгові́шний, а, е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. II. 174. НВолын. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.