Словарь української мови (1924)/довговік
| ◀ довговіїй | Словарь української мови Д довговік |
довговічний ▶ |
|
Довгові́к, ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
| ◀ довговіїй | Словарь української мови Борис Грінченко Д довговік |
довговічний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довговік
Борис Грінченко
1924
Довгові́к, ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.