Словарь української мови (1924)/довалювати
| ◀ довалити | Словарь української мови Д довалювати |
довалюватися ▶ |
|
Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.
| ◀ довалити | Словарь української мови Борис Грінченко Д довалювати |
довалюватися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довалювати
Борис Грінченко
1924
Дова́лювати, люю, єш, сов. в. довали́ти, лю́, лиш, гл. Приваливать, привалить.