Словарь української мови (1924)/довалити
| ◀ доважувати | Словарь української мови Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Довали́ти, ся. См. Дова́лювати, ся.
| ◀ доважувати | Словарь української мови Борис Грінченко Д довалити |
довалювати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довалити
Борис Грінченко
1924
Довали́ти, ся. См. Дова́лювати, ся.