Словарь української мови (1924)/добути
| ◀ добудча | Словарь української мови Д добути |
добутний ▶ |
|
Добу́ти, ся. См. Добува́ти, ся.
| ◀ добудча | Словарь української мови Борис Грінченко Д добути |
добутний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добути
Борис Грінченко
1924
Добу́ти, ся. См. Добува́ти, ся.