Словарь української мови (1924)/добутний

by Борис Грінченко

◀ добути

Словарь української мови Борис Грінченко Д добутний

добуток ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Добутни́й, а́, е́. Благопріобрѣтенный. Добутний чоловік. Незаконный мужъ. Та то не її чоловік, то добутний: вона десь його нагибала, та й живе з ним. Лебедин. у. Добутна́ дити́на. Незаконнорожденный ребенокъ. Лебед. у.