Словарь української мови (1924)/добування
◀ добуванка | Словарь української мови Д добування |
добувати ▶ |
|
Добува́ння, ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Черном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
◀ добуванка | Словарь української мови Борис Грінченко Д добування |
добувати ▶ |
|
Словарь української мови — Д
добування
Борис Грінченко
1924
Добува́ння, ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. Черном. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.