Словарь української мови (1924)/доброчинити
◀ доброчинець | Словарь української мови Д доброчинити |
доброчинний ▶ |
|
Доброчинити, ню, ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
◀ доброчинець | Словарь української мови Борис Грінченко Д доброчинити |
доброчинний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доброчинити
Борис Грінченко
1924
Доброчинити, ню, ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.