Словарь української мови (1924)/доброчинний
◀ доброчинити | Словарь української мови Д доброчинний |
доброчинність ▶ |
|
Доброчи́нний, а, е. Благодѣльный, благотворительный.
◀ доброчинити | Словарь української мови Борис Грінченко Д доброчинний |
доброчинність ▶ |
|
Словарь української мови — Д
доброчинний
Борис Грінченко
1924
Доброчи́нний, а, е. Благодѣльный, благотворительный.