Словарь української мови (1924)/дитинин
◀ дитинець | Словарь української мови Д дитинин |
дитинитися ▶ |
|
Дити́нин, на, не. Принадлежащій ребенку.
◀ дитинець | Словарь української мови Борис Грінченко Д дитинин |
дитинитися ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дитинин
Борис Грінченко
1924
Дити́нин, на, не. Принадлежащій ребенку.