Словарь української мови (1924)/дитинитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
дитинитися
Берлін: Українське слово, 1924

Дити́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Каменец. у. 2) Впадать въ дѣтство.