Словарь української мови (1924)/дитинитися
◀ дитинин | Словарь української мови Д дитинитися |
дитинка ▶ |
|
Дити́нитися, нюся, нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Каменец. у. 2) Впадать въ дѣтство.