Словарь української мови (1924)/дитинець
◀ дитина | Словарь української мови Д дитинець |
дитинин ▶ |
|
Дити́нець, нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
◀ дитина | Словарь української мови Борис Грінченко Д дитинець |
дитинин ▶ |
|
Словарь української мови — Д
дитинець
Борис Грінченко
1924
Дити́нець, нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.