Словарь української мови (1924)/гугняво
| ◀ гугнявіти | Словарь української мови Г гугняво |
гуготіти ▶ |
|
Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.
| ◀ гугнявіти | Словарь української мови Борис Грінченко Г гугняво |
гуготіти ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гугняво
Борис Грінченко
1924
Гугня́во, нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. I. 253.