Словарь української мови (1924)/гугнявіти
| ◀ гугнявий | Словарь української мови Г гугнявіти |
гугняво ▶ |
|
Гугня́віти, вію, єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.
| ◀ гугнявий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гугнявіти |
гугняво ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гугнявіти
Борис Грінченко
1924
Гугня́віти, вію, єш, гл. Гнусить, говорить въ носъ. Мов собака мурличе, та ще й гугнявіє. Кв.