Словарь української мови (1924)/грімій
| ◀ грімач | Словарь української мови Г грімій |
грімкий ▶ |
|
Грімі́й, мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
| ◀ грімач | Словарь української мови Борис Грінченко Г грімій |
грімкий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грімій
Борис Грінченко
1924
Грімі́й, мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.