Словарь української мови (1924)/грімач
| ◀ грімати | Словарь української мови Г грімач |
грімій ▶ |
|
Гріма́ч, ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. I. 137.
| ◀ грімати | Словарь української мови Борис Грінченко Г грімач |
грімій ▶ |
|
Словарь української мови — Г
грімач
Борис Грінченко
1924
Гріма́ч, ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. I. 137.